Сайт працює в тестовому режимі
Попередня версія сайту

logo mu

Середа, 16 жовтня 2019 14:07

Уроки правової обізнаності: просто та доступно про основні засади діяльності Європейського суду з прав людини

Урок 16: Що таке справедлива сатисфакція?

Заявник, який бажає отримати присудження компенсації («справедливої сатисфакції») згідно зі статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція), в разі визнання Європейським судом з прав людини (далі – Суд) порушення щодо нього Конвенції, повинен зробити відповідну вимогу під час подачі своїх коментарів у відповідь на зауваження уряду. Заявник повинен детально описати свої вимоги, а також надати відповідні супроводжуючі документи та докази. У разі невчасного подання вимог про справедливу сатисфакцію Суд може повністю або частково відхилити такі вимоги. Вимоги заявника пересилаються уряду-відповідачу для коментарів.

Якщо палата або комітет встановлюють порушення Конвенції або Протоколів до неї, вони, як правило, у тому самому рішенні вирішують питання про справедливу сатисфакцію, якщо було подано відповідну вимогу і якщо питання готове для вирішення. Якщо питання не готове для вирішення, палата або комітет відкладають це питання та встановлюють подальшу процедуру для його вирішення.

Рішення Суду, в якому визнається порушення Конвенції чи Протоколів до неї:

а) присуджує заявникові справедливу сатисфакцію (якщо ним подавалася відповідна вимога), а саме:

  • • компенсацію за моральну шкоду (душевні та фізичні страждання), спричинену порушенням. У деяких випадках Суд вважає констатацію ним порушення достатньою компенсацією за таку шкоду. Між встановленим порушенням та заявленою шкодою повинен існувати причинно-наслідковий зв’язок. Прості спекуляції щодо того, що могло б бути, якби не порушення, недостатні. Мета сатисфакції – надати заявнику компенсацію за порушення, а не покарати державу-відповідача;
  • • компенсацію за матеріальну шкоду, спричинену порушенням. Вона включає в себе компенсацію за фактично спричинені матеріальні збитки, так і за збитки або зменшені доходи, очікувані у майбутньому. Заявник повинен належним чином довести таку шкоду та підтвердити її супроводжуючими документами (квитанції, чеки, фактури, рахунки за лікування тощо);
  • • компенсацію за судові та інші витрати заявника (або його представника) на національному рівні (судові витрати) або під час провадження у Суді (витрати на листування із Судом, фотокопіювання, роздруківку чи переклад документів для подачі в Суд та юридичні послуги, подорож до Страсбургу на слухання справи та проживання), які він поніс, намагаючись попередити порушення Конвенції або отримати відшкодування за таке порушення. Щоб отримати присудження, треба довести, що судові та інші витрати були понесені фактично, їх не можна було уникнути, та вони були розумними за розміром. Вони повинні бути підтверджені відповідними документами. Витрати на юридичне представництво можуть бути присуджені безпосередньо на рахунок представника заявника.

Справедлива сатисфакція, а також будь-який податок, що може бути нарахований на неї заявнику, повинна бути виплачена державою-відповідачем протягом трьох місяців з моменту набуття рішенням статусу остаточного. Зі спливом трьох місяців і до остаточного розрахунку на присуджені суми нараховується простий відсоток у розмірі граничної кредитної ставки Європейського центрального банку, чинної у відповідний період невиплати цих платежів, плюс тривідсоткові пункти. Суми, як правило, присуджуються в євро, але виплачуються валютою держави-відповідача по курсу, що діє на момент здійснення виплати.

б) за необхідності, зобов’язує державу-відповідача прийняти «індивідуальні» заходи (наприклад, виконати остаточне рішення національного суду, винесене на користь заявника; переглянути справу заявника на національному рівні, тощо). Сам Суд не переглядає національні рішення, не може їх скасовувати, не переглядає вину заявників за національним кримінальним законодавством, тощо;

в) за необхідності, зобов’язує державу-відповідача прийняти «загальні заходи» (внести зміни до законодавства, змінити судову практику, провести адміністративну реформу, тощо). Такі заходи приймаються, коли Суд констатує, що та чи інша проблема в державі-відповідачі є системною (структурною), а не поодиноким випадком.

 

 

Регіональне відділення Секретаріату Уповноваженого

у справах Європейського суду з прав людини

при Головному територіальному управлінні юстиції

у Сумській області