Сайт працює в тестовому режимі
Попередня версія сайту

logo mu

Вівторок, 18 червня 2019 10:36

Уроки правової обізнаності: просто та доступно про основні засади діяльності Європейського суду з прав людини

Урок 7:Чи розглядає Суд суспільно важливі питання та питання, прямо не передбачені Конвенцією та Протоколами до неї?

Європейському суду з прав людини доводиться вирішувати питання, які неможливо було передбачити на час підписання Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у 1950 році. Це обумовлюється тим, що Конвенція є «живим організмом», який необхідно тлумачити в світлі сучасних умов (принцип динамічного та еволюційного тлумачення Конвенції).

Зокрема, Суд виносив рішення щодо таких важливих суспільних питань, як проведення абортів, сприяння у самогубстві (евтаназія), особисті обшуки, домашнє рабство, право на з’ясування власного походження у випадках, коли мати при народженні дитини вирішила зберегти анонімність, покривання голови ісламською хустиною в школах та університетах, видиме носіння християнського натільного хрестика, дискримінація проти циган, права ЛГБТ та питання, пов’язані з навколишнім середовищем.

Для прикладу можна навести статтю 8 Конвенції, яка гарантує кожному право на повагу до приватного та сімейного життя, а також до житла. Ані ця стаття, ані будь-які інші положення Конвенції не гарантують права на збереження навколишнього природного середовища як такого. Як зазначив сам Суд, більш доречними для захисту екологічних прав є інші міжнародні угоди (Kyrtatos проти Греції, №42666/98, § 52, рішення від 22 травня 2003 року). На думку Суду, жодного питання за статтею 8 також не виникне, якщо оскаржувана шкода від забруднення навколишнього середовища є незначною у порівнянні з небезпекою навколишнього середовища, притаманною життю в кожному сучасному місті. Разом з тим, якщо погіршення природного середовища безпосередньо зачепило права заявника (наприклад, погіршення стану здоров’я сина заявниці через дію міжрегіональної автомагістралі, незаконно побудованої органами влади прямо на вулиці, на якій розташований її будинок, або неможливість заявником користуватися питною водою з колодязя – єдиного наявного в нього джерела води – через забруднення води від незаконно побудованого поруч з його будинком цвинтаря) та сягнуло «мінімального рівня серйозності», Суд може дійти висновку про те, що порушено право заявника на повагу до приватного та сімейного життя або житла.

Таким чином, у своїй практиці Європейський суд з прав людини витлумачив статтю 8 Конвенції таким чином, що вона за певних обставин також захищає й екологічні права особи. Динамічне тлумачення Судом Конвенції також значно залежить і від наявності чи відсутності консенсусу серед держав-членів Ради Європи.

Деякі питання, щодо яких не було широкого консенсусу в Європі у 80‑90‑х роках минулого століття за кілька десятків років отримали більш широке визнання державами. Наприклад, це стосується надання державою певної форми визнання юридичного статусу одностатевих пар. Інші приклади включають питання різного ставлення до дітей, народжених поза шлюбом, гендерної рівності тощо.

Таким чином, якщо те чи інше право Суд не міг передбачити кілька років тому, наразі таке право, а відтак і обов’язок держави-члена Ради Європи забезпечити його відповідно до статті 1 Конвенції, може виникнути.

 

Регіональне відділення Секретаріату Урядового уповноваженого

у справах Європейського суду з прав людини

при Головному територіальному управлінні юстиції

у Сумській області